Сирецький дендрологічний парк – науково-дослідницька природоохоронна установа, яка вивчає і зберігає у спеціально створених умовах різноманітні види дерев та чагарників та їх композиції з метою найбільш ефективного наукового, культурного та рекреаційного використання. Розташований в історичній частині правобережжя Києва – Сирці. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

За його унікальність йому надали заповідний статус – Парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Основою сучасного Сирецького дендропарку став показовий парк декоративних культур при квітковому господарстві, закладений наприкінці 19 століття власником господарства німцем Мейєром. Досі збереглися екземпляри та декоративні ландшафтні групи за участю тиса далекосхідної посадки 1875 року, туї східної – 1895 року, ялин Енгельмана та колючої – 1900 року, а також клена гостролистого, дуба звичайного, липи дрібнолиста того ж періоду посадки. Із загальної території парку 6,5 га історична займає близько третини площі. Тому не буде помилкою стверджувати, що парку більше 125 років.

Основні роботи щодо значного розширення території парку, формування ландшафтних композицій та архітектурно-мистецького вигляду парку в цілому, який можна споглядати в даний час, а також множення колекції декоративних рослин було проведено у 1950 – 1960 роки, під керівництвом великого ентузіаста та відомого спеціаліста – дендролога Миколи Олександровича Птіцина. За цей період було висаджено близько 500 видів, форм, сортів,  дерев, чагарників та трав'янистих рослин.

Наприкінці 80-х років у парку було проведено реконструкцію, яка, в основному, була спрямована на підвищення рівня благоустрою території парку та посилення декоративних якостей насаджень. Наразі колекція рослин дендропарку налічує понад 900 таксонів.

Парк, окрім вікових, вище перерахованих дерев, може пишатися дуже великою колекцією видів Туї (тільки декоративних форм туї західної – понад 25), Берези – понад 20 таксонів, у тому числі й дуже рідкісних для України видів – паперова, Єрмана (кам'яна), даурська, вишнева, Олей – понад 25 таксонів, Ялівців – близько 20 таксонів. Також широко представлені види роду Горіх, Клен, Ялиця, Спірея, Рододендрон, Барбарис, Жимолість.

Переважна кількість видів декоративних рослин – інтродуценти, в тому числі й досить рідкісні для умов України – ліріодендрон (тюльпанне дерево), платан західний, гінкго дволопатеве, метасеквою, софора японська та ін. Деякі з наявних видів рослин занесені до Червоної книги України , сосна кедрова європейська, самшит колхідський, дзвіночок карпатський, бересклет карликовий та багато інших.

Дуже важливо, що рослини висаджені не систематично, а за принципом їх декоративного використання в садово-парковому будівництві, а ландшафтні групи і композиції створювалися з дотриманням принципів ландшафтного дизайну. Тому в парку багато яскравих прикладів умілого поєднання рослин у ландшафтних групах, чудово створених архітектурно-мистецьких композицій та пейзажів. А дендропарпарку загалом цілком заслужено надано статус парку – пам'ятника садово-паркового мистецтва.

Далека частина дендропарку закінчується крутим урвищем: за огорожею починається каньйон невеликого лісового струмка Курячий брід. Хоча в суху погоду струмок майже пересихає, на дні ущелини постійно волого, і перейти його практично неможливо – тут драговина.